Кому вигідні розмови про перенесення місцевих виборів

Нещодавно прем’єр Денис Шмигаль досить обтічно висловився щодо перспектив проведення місцевих виборів. За його словами, уряд готується до виборів, кошти на них є, але життя може внести корективи, пов’язані з епідемією коронавірусу. Після цього розмови про нібито плани влади відтермінувати виборчий процес під приводом карантину посилилися. Але при цьому всі учасники перегонів до них активно готуються. І це може бути свідченням того, що у перенесення виборів не вірять, проте розмови про це вигідні всім. Тільки кожному по-різному.

Та спочатку про правові підстави для відтермінуваня виборів. Перша – введення в країні надзвичайного або воєнного стану. Для цього мають бути вагомі підстави. Згідно з законом, надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях вводиться указом президента, який підлягає затвердженню Верховною Радою протягом двох днів з моменту звернення президента. Пандемії є у переліку підстав для оголошення надзвичайного стану, проте для того, щоб переконати парламент, перш за все – не дуже слухняну монобільшість, статистика захворюваності на COVID-19 має бути жахливою. Нині цифри страшні, проте вони, слава Богу, не йдуть у жодне порівняння з тим, що було в Італії, Іспанії та багатьох європейських країнах. Крім того, якщо і йтиметься про надзвичайний стан, то радше в окремих регіонах, де статистика погіршується з кожним днем, по всій країні вводити такий режим – лише добровільно наражатися на критику і спротив населення.

Друга підстава – відмова Верховної Ради не пізніше, аніж за 90 днів до дати голосування, ухвалити рішення про проведення виборів. Такий варіант можливий, але він сумнівний з правової точки зору, адже ЦВК має дотримуватися відповідних законів і не зважати на відсутність рішення Ради. Однак відкидати навмисне провокування правової колізії не варто. Вона може бути вигідна тим, хто планує оскаржувати сам факт призначення виборів, аби делегітимізувати їхні результати в судах. Спікер парламенту Дмитро Разумков вважає, що юридичних механізмів і підстав перенесення виборів нема, тож залишається сподіватися, що “ми не будемо йти за негативним сценарієм”. Зауважимо: сподіватися треба, але зараз і від нього, і від фракції “зелених” залежатиме, чи не стане парламент тим органом, який “підвісить” місцеві вибори.

Тобто, є одна законна підстава – надзвичайний або воєнний стан і одна сумнівна – відсутність ухвали народних депутатів. Але і з однією, й з іншою можна політично погратися. Приміром, у тих регіонах, які найбільше потерпають від епідемії коронавірусу – західна Україна та Київ – “слуг” не вважають фаворитами майбутніх виборів. Надзвичайний стан у цих регіонах, разом із відтермінуванням виборів на кілька місяців (десь на березень 2021-го), дасть можливість технологічно “зробити” партії, які планують тут отримати значну кількість мандатів у місцевих радах. А на весну вже буде інша ситуація та інші розклади. Проте, знову ж таки, має бути витримана процедура введення режиму надзвичайного стану і щойно таке питання з’явиться у порядку денному ВР, його з вигодою для себе і на шкоду рейтингу влади використають опоненти “зелених”.

Також варто звернути увагу на тенденцію падіння рівня довіри до президента Зеленського, його політсили та всіх, окрім ЗСУ, державних інституцій. Ця тенденція навряд чи весною покращиться, скоріше навпаки, адже владі “нових облич” доведеться пережити ті ж проблеми, які вона переживає з нинішнім складом фракції, але у більших масштабах. Скандали з місцевими депутатами, а вони обов’язково будуть, добиватимуть рейтинг Зе-команди і самого президента. Тому краще провести вибори у жовтні цього року на тлі болючого та все ж поступового зниження рейтингу, аніж весною 2021-го, коли це падіння може стати катастрофічним.

Тож розмови про перенесення виборів радше слід розглядати як, з одного боку, зондаж владою суспільної думки, наскільки громадяни під тиском страху захворіти страшною недугою готові пожертвувати своїм правом обирати та обиратися, а з іншого – зондаж опозицією влади на її готовність піти на таку непопулярну річ, як відтермінування виборів. Поки від можновладців та “слуг” у парламенті звучать несміливі припущення щодо такого сценарію, але узгодженої позиції немає. У той же час опозиції технологічно вигідно подавати перенесення виборів як доконаний факт. Бо це один із мобілізаційних чинників – переконати людей, що влада хоче у них забрати право на щось.

Загальновідомо, що місцеві вибори в Україні, на відміну від європейських демократій, не викликають значного інтересу виборців. Підвищити інтерес можна на протестних настроях. Тому чим раніше Банкова переконає суспільство, що ніхто нічого переносити не буде, що уряд разом із законодавцями і Центрвиборчкомом розроблять систему голосування без ризику інфікування виборців і членів дільниць, тим швидше припиняться конспірологічні версії.  Коли ж влада тягнутиме, це буде ознакою того, що вона все ж не виключає доволі сумнівну за наслідками для її іміджу та іміджу країни можливість відкласти вибори.

потрібне