В країні йде повне згортання демократії

Поговоримо про політику,державне управління і коронавірус.
Спочатку визначимось з тим,що таке політика.
Якщо виходити з того,що політика- це спосіб управління людьми,які об’єднані між собою спільними принципами і мають спільну мету,то цілком очевидно ,що діяльність політиків і усіх державних органів має бути спрямованою на досягнення спільної мети і на основі цих принципів.
Сьогодні не лише в Україні,а і у всьому світі ми спостерігаємо цілий ряд негативних суспільно-політичних процесів,що свідчить про наявність глибокої кризи і деградацію державної політики.
Виходячи з того,що одним із найважливіших завдань будь-якої держави є захист населення від інфекційних хвороб,подивимось,як вирішувалась ця проблема в Україні і світі в ситуації,коли почалось поширення інфекції коронавірусу.
Пройшло уже достатньо часу для того щоб проаналізувати пов’язану з вирішенням цієї проблеми інформацію,узагальнити іі і зробити відповідні висновки.
Варто звернути увагу на те,що для боротьби з коронавірусом у світі застосовувались два принципово різні підходи.
Одні країни запровадили тотальний карантин,що мало тяжкі наслідки для економіки,а інші продовжували життя в звичайному режимі і для боротьби з цією інфекцією обмежувались лише локальними заходами.
Тут важливо було б провести фаховий аналіз ефективності цих двох підходів з медичної і політичної точки зору і визначити їх ефективність в сенсі захисту населення від поширення цієї інфекції.
Сьогодні у нас немає об’єктивної інформації від медиків і вірусологів щодо масштабів і реальноі загрози інфекції коронавірусу,тому ми можемо робити висновки,користуючись лише методами спостереження,порівняльного аналізу і формальної логіки.
Однією із країн,яка не запроваджувала тотальний карантин є Білорусь.
Якої шкоди цій країні завдав коронавірус?
Які масштаби поширення цієї інфекції і її наслідки,особливо ,якщо враховувати масові акції протесту,що відбулися у цій країні у зв’язку з президентськими виборами?
Якщо проаналізувати інформацію,яка поширюється ЗМІ про те,що відбувається у Білорусії ,то можна зробити висновок,що загрози,пов’язані з поширенням інфекції коронавірусу,явно перебільшені. В цій країні не спостерігається тотального інфікування громадян,що обовязково мало б бути в результаті їх участі у масових протестних акціях.
Тепер повернемось до України.
Ще на початку введення в нашій країні тотального карантину усі ми мали можливість спостерігати цілий ряд нелогічних рішень з боку парламенту і органів виконавчої влади.
Якщо виходити з того,що карантин запроваджується для зниження темпів розповсюдження інфекції,то тоді чому Президент України закликав усіх громадян України повертатись із краіін вражених коронавірусом додому і при цьому ніхто не забезпечував дотримання ними карантинних заходів?
Чому під час тотального карантину було зупинено роботу малих і середніх підприємств,в той час,як великі підприємства,що належать олігархам продовжували працювати і отримувати надприбутки,користуючись практично монопольним становищем на ринку?
Також є питання до того наскільки ефективним є використання масок,антисептиків і запровадження вимог дотримання соціальної дистанції у боротьбі з коронавірусом?
Для чого сьогодні комерціалізовані ЗМІ і політики щоденно повідомляють нас про кількість виявлених носіїв коронавірусноі інфекції?
З якою метою вони лякають людей і сіють паніку? Невже не зрозуміло,що практичне значення для нас має не кількість носіїв інфекції,а кількість тих ,хто захворів на коронавірус і число тих,кого вдалось від цієї хвороби вилікувати.
Саме кількість вилікуваних хворих,а не кількість виявлених носіїв інфекції,є об’єктивним показником ефективності нашої медичної системи і адекватності прийнятих у нинішній ситуаці політичних рішень.
Якщо порівняти коронавірус з іншими інфекціями,то можна зробити висновок,що він має дуже схожі ознаки з грипом.
Якщо це так,то відповідно і методи боротьби з поширенням цієї інфекції мають бути схожими на ті,які є ефективними у боротьбі з грипом.
Чому наші урядовці і політики діють по іншому і намагаються «винайти велосипед?»
Мабуть сьогодні уже кожен може самостійно відповісти на усі порушені у цій публікації питання і зробити власні висновки щодо нинішніх урядовців і політиків.
Не важко здогадатись в чиїх інтересах проводять політику парламентарі і на чию користь приймаються рішення Уряду.
Сьогодні є очевидним,що у нас настгала загальна суспільно-політична криза,що несе для України ще більшу загрозу ніж коронавірус.
На кожному кроці у нас порушується закон,правовий нігілізм в суспільстві переходить усі допустимі межі,парламент і Уряд працюють не на суспільство,а виключно на олігархів.
В країні йде повне згортання демократії і черговим підтвердженням цьому є прийнятий парламентом закон про місцеві вибори,який, шляхом запровадження великих сум грошової застави,повністю вибив із політичної боротьби демократичні партії,які не мають фінансової підтримки від олігархів.
Змінити нинішню ситуацію може лише політична реформа,або революція.
Якщо у нинішніх політиків ще є інстинкт самозбереження, то вони самі мають ініціювати процес проведення політичної реформи і залучити до нього якомога більшу кількість громадян.
Якщо цього не станеться ,то в кінцевому результаті загострення суспільної-політичної кризи призведе до виникнення революційної ситуації і соціального вибуху,з важко прогнозованими для нашої держави і суспільства наслідками.
Олег Березюк,директор Інституту глобальної політики і права

і

RSS музеї україни

  • фіналісти нагород Comedy Wildlife Photography Awards
    Перелякана риба, сором’язливі ведмеді, саркастичні сови та птахи, які просто опинилися не в тому місці і не в той час. Це фіналісти нагород Comedy Wildlife Photography Awards. Фотографію-переможця зробила Сара Скіннер у Ботсвані, і на ньому маленьке левеня “грається”… За словами авторки фото, юна левиця “продовжує розвиватися у стаї”. Пані Скіннер ставить за мету заохотити […]

натисни – підтримай

цікаве