ДЕПУТАТ ОБЛРАДИ Імберовський нищить Волинський скансен

Таке питання виникло після спілкування в прямому ефірі  11 листопада ц.р. по ТК «Аверс». Мені пощастило вийти на ефір і задати питання голові Постійної комісії  з питань  бюджету, фінансів та цінової політики Михайлу Юрійовичу Імберовському:
Імберовський  М.Ю. Депутат Волинської обласної ради у багатомандатному виборчому окрузі  від Волинської обласної організації  Політичної партії  «Об’єднання «Самопоміч». До 12 квітня 2017 року очолював фракцію “Самопоміч” в обласній раді.  Член фракції УКРОП.  Голова постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики. Член депутатського об’єднання “Тільки разом”.
-Скажіть, будь ласка, -запитав я його,- а чи допомогло врятувати обласний бюджет те, що ви ініціювали зняття з Волинського музею-скансена 550 тисяч гривень на початку поточного року. І таким рішенням, в час пандемічні коронавірусу, коли діють карантині обмеження, коли не можна заробити навіть мізер на екскурсійних послугах,  прирекли Музей до закриття і знищення!?
Абсолютно переконаний, що ми вчинили правильно,- відповів рішуче голова постійної комісії по бюджету і фінансів Волинської обласної ради.– Оптимізовувалися кошти і капітальні видатки не тільки у музею-скансену, а й по всіх головних розпорядниках коштів, і нам вдалося мобілізувати 60 млн.гривень, які є рятівною паличкою і для одного мільйона, практично всього населення у Волинській області. Ми розподілили з тих 60 млн. грн.. – 30 на додаткову закупівлю комп’ютерних томографів, бо нам держава не дає, на додаткове облаштування 250 ліжок хворих на COVIT зі 150  точками кисневими. А якщо такий музей класний і потрібний не може на себе заробити, то потрібно міняти трошечки стратегію і бізнес-план. Я це неодноразово пану Середюку говорив. А для себе без угризенення совісті  ми все зробили правильно. Бо життя і безпека людини – це найбільша цінність, яка може бути
Логічно виникає питання із такого монолога
-«…міняти трошечки стратегію і …бізнес-план…»
То ж розкрийте секрет, пане Михайло, як поміняти музею трошечки стратегію і бізнес-план? Ви ж умудрений життєвим досвідом, працювали не тільки вчителем географії, а й три роки у м.Відні (Австрії), заступником, а потім директором ЗАТ «Страхова компанія «ІНКОМСТРАХ», керуючим Волинською філією ТДВ СК «Альфа-Гарант» а з травня 2011 року успішно займаєтесь підприємницькою діяльністю.
  1. Бо я своєю селянською простотою і науковою наївністю, щось не доганяю і не можу прочитати між вашими мудрими  висловленими строками. Адже  в Статуті Музею чітко прописано, що «Метою створення та діяльності Музею є всебічне вивчення розвитку Волинської сільськогосподарської культури, збір пов’язаних з цим матеріалів, зберігання, експонування, використання пам’яток природи, матеріальної та духовної культури краю, відродження та збереження історико-культурної та природничої спадщини без мети отримання прибутку.
  2. Основними напрямками діяльності музею є науково-дослідницька, культурно-освітня, фондова, експозиційна, видавнича, реставраційна, комплектування музейних зібрань, робота по збереженню пам’яток історії та культури».
Тобто, це наукова, культурно-освітня установа, без мети отримання прибутку. То який бізнес-план нам потрібно скласти, щоб бути прибутковою установою, щоб не тільки утримувати, а і  розвивати Музей? Адже відомо, пане Михайле, ви ж були і працювали за кордоном, що навіть ЛУВР і той на дотації у держави. У сусідньої Польщі діє і процвітає 26 музеїв-скансенів, які фінансує і дотує ДЕРЖАВА РП. В Україні є лише СІМ, в тому числі на Волині.
Своїми меркантильними рішеннями, пане Михайло, ви рятуєте фізичне тіло, а губите душу. Бо Музеї – це не тільки «житло Муз», а й фундамент Національної безпеки держави. Бо саме тут зберігаються артефакти, які переконливо свідчать, що МИ є Головою у світовій цивілізації, а не хвостом, як це намагаються московські ідеологи сфальсифікувати нашу історію.
Нагадую передбачення німецького поета А.Гріфіуса: «Розграбований і знищений культурний спадок – найгірше лихо, якого може зазнати людство»
А мені пригадалася інша зустріч, з очільником Волинської обласної ради Ігорем Палицею восени 2017 року. Не дивлячись на глобальну зайнятість, він все-таки знайшов час і приїхав у Рокині. Дві години ми працювали з ним у музеї. Дві години Ігор Петрович обходив і детально ознайолювався з двома експозиціями Музею історії сільського господарства Волині-скансен. Як професійний історик і заслужений економіст України, він запросив мене ще на одну зустріч у свій кабінет, щоб ще раз обговорити в деталях про розвиток Музею. Мов в генеральному штабі, в присутності В.Рубльова і О.Товстенюка, ми ще годину узгоджували і обговорювали перспективний план розвитку музею-скансену, одного із семи скансенів в Україні.
У творчій дискусії ми тоді погодили основні етапи розвитку музею. Ігор Петрович затвердив перспективний план розвитку музею на 2017-20020 роки. Він тоді сказав:
-Потрібно, щоб в подальшому, при зміні політичних еліт в регіоні, ніхто не зміг ламати, знищувати музей-скансен. Він повинен діяти і процвітати, стати одним з найкращих міжнародних екскурсійних об’єктів у нашому краї.
Ми потисли один одному руки, закріпивши  діалог.
В одному із телевізійних інтерв’ю, Ігор Петрович висловив своє кредо, яке я запам’ятав  і записав у свій записничок: «Коли я потиснув руку партнеру,-сказав Ігор Петрович,- то це рівнозначно, що підписав з ним письмовий договір».
Лаконічні золоті слова ділової, з державницьким складом і мудрістю людини. Не даремно в народі ходить за Ігорем Палицею приказка: «Палиця сказав – Палиця зробив!». І це підтвердять не тільки лучани і волиняни, а й люди з інших регіонів, яким неодноразово допоміг фонд «Тільки разом».
Того року, коли ми зустрічались і узгодили наші перспективні плани розвитку музею-скансену, була надрукована моя стаття у соцмережах «Музей рятує Палиця».
Але не встиг Ігор Палиця від’їхати у столицю на роботу до Верховної ради, як народний депутат, так відразу почалися у Музея-скансена проблеми. Чи то безлаберні діти опинились без батька-отамана? Чи може розправили свої бізнесові плечі і як «нова мітла» почала мести по «новому», видаючи перла «ноу-хау» в культурі, що потрібно «міняти стратегію і бізнес-план»…?
А може вони уже й справді подумали, що стали розумнішими за Ігора Палицю? Бо як можна пояснити, щоб намічені плани колишнього очільника Волинської обласної ради похерити за два роки?
ОЛЕКСАНДР Середюк,
директор музею-скансен,
автор експозиції,
доктор філософії,
письменник і публіцист,
ветеран музейної справи із 40-річним стажем.

і