Як воював Богдан Хмельницький

Як воював Богдан Хмельницький коротко….

 

Чи  знаєте ви,  що найвизначніший український гетьман  Богдан Хмельницький завжди при собі тримав трьох ворожок, до думок яких  прислухався? А що він почав повстання проти Польщі, коли його «військо» нараховувало всього 50 чоловік? Ім’я цього видатного козацького ватажка, його успіхи у боротьбі проти Речі Посполитої відомі всім українцям. А чи знаєте ви, як саме Хмельницькому вдавалось отримати свої перемоги? Скільки деталей він прораховував перед і під час кожної битви з польським військом? Якщо ні, а є бажання дізнатися, читайте далі.

Як воювали до Хмельницького

До повстання козаків під проводом Богдана Хмельницького (1648 р.) українці вже не раз намагалися скинути польське ярмо. Вони воювали запекло, самовіддано, відчайдушно. Але завжди програвали. Чому? Тому що не мали справді талановитого ватажка, не мали нормальної зброї, вибирали здебільшого оборонну тактику.

pic_b8e93582a6b30982a0ae953a05acaec1

Чому Хмельницький почав перемагати
  1. Він зрозумів найголовніший недолік козацької армії – відсутність кавалерії. У поляків була чудова кавалерія. Їх знамениті крилаті драгуни (які, до речі, складали 2/5 усієї кінноті) у панцирах, з чотириметровими списами, з крилами зі страусиного пір’я, яке видавало характерний шум при розвіванні на вітрі і лякало ворогів, вважалися чи не найкращою важкою кавалерією в Європі. Декілька сотень таких вершників могли справитися з тисячами козаків.

Саме тому Хмельницький заручився допомогою татар, бо їхня кіннота, хоча й не дуже наосщена,  була значно маневренішою, ніж польська. Трохи згодом гетьман створив власну легку кінноту.

  1. Цей полководець міг за короткий час зібрати значні сили. Він вів переговори не тільки з татарами. Цей талановитий ватажок відсилав своїх посланців до реєстрових козаків, які служили Польщі. Також він просив допомоги у козаків з Дону. Спеціальні люди у містах і селах розповсюджували листи Богдана Хмельницького, закликаючи все нові і нові сили для боротьби. Галицький сеймик у своїх ухвалах стверджував, що козаки «через шпигів та інших осіб бунтують та підмовляють до злочинів» селян, шляхетських підданих.
  2. Хмельницький навчив козаків атакувати. Як відомо, наші пращури були майстрами саме оборони. За дуже короткий час вони могли збудувати неприступний табір і відбивати найзапекліші ворожі атаки. Все ж оборонна тактика часто не виправдовувала себе. Тому Богдан Хмельницький почав атакувати поляків. Він це робив просто майстерно. Обирав місця для боїв, де польська кавалерія втрачала свою перевагу. Нападав, коли військо було на марші. Заманював ворогів у засідки. Його козаки обстрілювали відступаючих артилерією, маневруючи гарматами за допомогою верхових коней.
  3. У цього ватажка була чудова розвідка. Його розвідники працювали не тільки на полі бою. Є дані про те, що Хмельницькому постійно передавав інформацію один знатний шляхтич – дуже висока особа при дворі польського короля, що бував на найтаємніших нарадах.

Контррозвідка у гетьмана також була. Коли оточений Стефан Потоцький під Жовтими Водами намагався передати послання про допомогу, усіх його людей перехопили і навіть –  натренованого пса!

2212

  1. Хмельницький і його побратими підходили до воєнної справи з розумом і кмітливістю. Для взяття Замостя були збудовані облогові машини з товстих колод на колесах, з отворами для гармат і рушниць, із ящиками, набитими землею, для прикриття від ворожих пострілів. Також під час штурму цього міста використовувалися величезні драбини, які могли нести не менше 50 людей. А під час штурму Львова для того, щоб краще обстрілювати місто, гармати витягли на дах високого костьолу.

Достеменно не можна сказати, які мотиви примусили Богдана Хмельницького почати повстання та чи правильно він зробив, коли вирішив об’єднатися з Москвою. Але з упевненістю можна стверджувати, що він був дуже розумною людиною і талановитим полководцем. Можливо, найкращим і найуспішнішим серед усіх знаних козацьких ватажків.

Володимир Здор

і

RSS музеї україни

  • Чернянські майстрині тчуть гуні за місцевими традиціями,
    У закарпатському селі Черна виготовляють сувенірну продукцію та розпочали виробництво гунь Про це повідомив історик, колишній голова села Черна та один із фундаторів музею Василь Івашко. За його словами, музей при сільському будинку культури створили відповідно до програми модернізації системи роботи закладів культури, яка передбачає роботу зі збереження і поширення традицій та народних ремесел. “Це […]

натисни – підтримай