Чому тести на антитіла до Covid-19 не мають сенсу

Робити тести на антитіла до коронавірусу не має сенсу, запевняють експерти.

Їхні результати вкрай ненадійні й не дозволяють робити переконливі висновки – особливо щодо рівня імунного захисту людини.

Фактично це марне витрачання грошей, але навіть не це головне.

Небезпека полягає в тому, що такий тест може дати людині ілюзію захисту – внаслідок чого багато хто дозволяє собі порушувати обмежувальні заходи, наражаючи себе на небезпеку.

Річ у тім, що точність такого тестування залишає бажати кращого, а наукові дослідження послідовно й доволі переконливо демонструють, що концентрація антитіл до коронавірусу в крові перехворілих та вакцинованих має дуже опосередкований стосунок до рівня захисту від Covid-19.

Центрифуга

Автор фото, Getty Images

“Наявність антитіл – це лише половина картини, – підтверджує молекулярний біолог Костянтин Андрєєв, працівник Медичного інституту Північно-Західного університету США. – Є ще клітинна імунна відповідь, яка зберігається довше та яку тест на антитіла не визначить”.

Іншими словами, у вас може бути низький рівень антитіл, але при цьому непоганий захист від вірусу за рахунок клітинного імунітету, пояснює експерт. А може бути й навпаки. Наприклад, перший укол вакцини може спровокувати різкий сплеск рівня антитіл, але імунітет буде слабким – й зміцніє, лише коли в роботу вступлять інші захисні механізми.

“Тест на антитіла в США практично ніхто не робить, – зауважує Андрєєв. – Страховка його не покриває – на відміну від тестування на сам вірус або щеплення”.

Жодна страхова компанія, за його словами, “не платитиме за те, що не має сенсу”. Тест на антитіла важливіший для вчених, що працюють над дослідженнями, ніж для конкретної людини.

Саме так, наприклад, навесні минулого року встановили частку безсимптомно перехворілих на Covid-19 в італійському місті Во Еуганео – перевіривши всіх його мешканців на наявність специфічних антитіл та зрозумівши, хто з них вже зустрічався з вірусом, а хто ні. Величезну роль аналіз на антитіла зіграв і в історії з круїзним лайнером Diamond Princess: саме так науковці дізналися, що на борту лайнера багато перенесли Covid-19 без будь-яких симптомів, навіть не помітивши хвороби.

Якщо ж робити висновки з погляду споживача, то цінність результатів такого аналізу видається вельми сумнівною. Тест на антитіла не підходить ані для діагностики інфекції, ані для її лікування, ані для профілактики Covid-19.

Поради медиків, котрі рекомендують періодично перевіряти рівень антитіл – і, якщо він почав падати, вакцинуватись повторно, вчений закликає не слухати.

“Це повна нісенітниця. Зрозуміло, що комусь хочеться, щоб всі ми тестувалися й прищеплювалися кожні пів року, а краще щомісяця. Але немає таких даних. Це просто бізнес”, – запевняє експерт.

На свій страх і ризик

У Росії, наприклад, велика доступність тестів на антитіла призвела до того, що третя фаза клінічних випробувань вакцини “Супутник” була фактично зірвана. Багато учасників дослідження здали аналіз за власною ініціативою – розкривши так контрольну групу: у волонтерів, які отримали укол плацебо, антитіл не знайшли.

Чимало таких волонтерів вирішили зробити щеплення повторно – уже справжнім “Супутником”, чим остаточно змішали розробникам карти. Дослідження було зірване.

Це одна з причин, чому в багатьох країнах світу індивідуальні тести на антитіла не просто не заохочують: влада активно переконує людей в їхній марності та відмовляє витрачати на них гроші.

Зокрема, на сайті американського регулятора CDC вказано, що для діагностики інфекції ці тести не підходять, оскільки, щоб виробити антитіла, організму необхідно після зараження до 3 тижнів. Тому негативний тест зовсім не обов’язково означає, що людина здорова, – а позитивний, своєю чергою, аж ніяк не гарантує, що вона хвора.

Тест на антитела

Автор фото, Getty Images

Для визначення рівня імунного захисту тести на антитіла теж не підходять, попереджає американська влада. Якщо ж з якоїсь причини ви все ж вирішили зробити такий тест, ухвалювати рішення на основі отриманих результатів у CDC наполегливо не рекомендують.

Окремо застерігають від висновків щодо необхідності щеплення або повторної вакцинації після перенесеної хвороби.

Як додатковий аргумент проти індивідуального тестування називають й інші недоліки цього методу. Наприклад, деякі тести можуть виявити лише антитіла, що залишилися після перенесеної інфекції, але не після щеплення, що лише вносить плутанину й підвищує ризик хибної інтерпретації.

Є і ймовірність того, що тест помилково дасть позитивний результат за рахунок так званої крос-реакції, прийнявши за імунітет до Covid-19 трохи схожі за формою антитіла, що залишилися після звичайної застуди.

З урахуванням усіх цих факторів стає очевидно, що питання про визначення рівня імунного захисту за допомогою такого тесту навіть не стоїть. Визначити концентрацію в крові антитіл за допомогою спеціального обладнання доволі просто. Значно складніше зробити з отриманих цифр хоч якісь осмислені висновки.

Ворожіння на кавовій гущі

Той факт, що вірус продовжує (і продовжуватиме) мутувати, лише підсилює невизначеність.

Учені поки що не можуть підтвердити, що антитіла, вироблені організмом у відповідь на зараження або щеплення від Covid-19, будуть такими ж ефективними проти нових варіантів вірусу – і як довго це триватиме.

Рано чи пізно – з високою ймовірністю – вірус еволюціонує й навчиться оминати наш імунний захист. Деякі дослідження змушують припустити, що цей процес вже почався.

Нещодавно журнал Science опублікував статтю, автори якої переконалися: плазма крові пацієнтів, що видужали від коронавірусу, справляється з новими варіантами вірусу значно гірше.

Отже, спрогнозувати ступінь імунного захисту на підставі одного лише рівня антитіл стає ще складніше – а індивідуальний тест все більше нагадує ворожіння на кавовій гущі.

“Якщо в сироватці крові можна знайти специфічні антитіла до коронавірусу, це вказує на те, що людина або вже перехворіла, або вакцинувалася. Однак про захисну природу імунної відповіді це говорить дуже мало”, – пишуть автори статті.

“Нейтралізувальні антитіла, що здатні розпізнати шиповидний білок, дають в цьому сенсі більше інформації. Але, щоб їх виміряти, необхідно побудувати клітинно-вірусні системи. А цей процес – дорогий, вимагає багато часу, недостатньо гнучкий та має ризики зараження [персоналу, що проводить тест]”.

Дешево й сердито

За словами професора російської Вищої школи економіки, епідеміолога Василя Власова, для проведення повноцінних досліджень, спроможних визначити різні складові імунної відповіді й дати більш точний прогноз, потрібні спеціально обладнані лабораторії з високим рівнем біохімічного захисту.

Визначити концентрацію антитіл у плазмі крові, звичайно ж, значно простіше й дешевше, погоджуються експерти – але навіщо? Адже є три види антитіл, а рахувати потрібно лише один з них.

“Потенціал імунного захисту можна визначити лише за рівнем нейтралізувальних антитіл, – пояснює професор Школи біологічних наук у Лозанні й автор статті у Science Дідьє Троно. – А звичайний серологічний тест навіть не здатен розрізнити, нейтралізувальні вони чи ні. Він фіксує всі антитіла разом, не перебираючи”.

Аптека в Лондоні

Автор фото, Getty Images

На запитання, чи можна робити на підставі такого аналізу якісь висновки, професор Трона розводить руками: “Результат такого тесту свідчить лише про факт перенесеної в минулому хвороби або вакцинації”.

“Хоча, якщо титри антитіл дуже високі… тоді ймовірно, що і нейтралізувальна активність там буде на непоганому рівні”, – припускає експерт.

Втім, поки це лише теорія. Який рівень антитіл потрібен для ефективного захисту від вірусу, вчені досі не знають. Ба більше – не впевнені, що на це запитання можна відповісти в принципі.

За словами професора Школи охорони здоров’я Гарвардського університету Віша Вісваната, ми як і раніше знаємо про новий вірус доволі мало – причому рекомендації змінюються так швидко, що багато людей по всьому світу просто втомилися від невизначеності. Так, тест на антитіла не може визначити рівень імунного захисту. Але він може додати комусь впевненості й створити у людини ілюзію контролю – а це у добу глобальної кризи теж непогано.

“Люди намагаються у той чи інший спосіб впоратися з величезним потоком інформації, зокрема вживають заходів різного рівня осмислення, щоб просто відчути, що роблять хоч щось, аби уникнути зараження, – пояснює професор Вісванат. – У такі моменти на офіційні рекомендації просто не звертаєш уваги”.

“Сьогодні єдине, що взагалі має сенс робити – з наукової точки зору, – це піти і якнайшвидше прищепитися від вірусу”, – резюмує експерт.

  • Микола Воронін
  • Кореспондент з питань науки

і

RSS музеї україни

  • Україна і Польща: УІНП та IPN
    Україна і Польща: УІНП та IPN Голова податкового комітету Верховної Ради України Гетманцев вважає, що видатки на Український інститут національної пам’яті у новому держбюджеті збільшувати не потрібно. Оскільки я, серед співробітників Українського інституту національної пам’яті, чи не найбільше контактую з польськими колегами – часто мене просять порівняти роботу УІНП та IPN (Instytut Pamięci Narodowej). Трохи […]

натисни – підтримай

ютос