Україна оснащується дронами: як зміниться тактика війни

Бойові дії в Україні засвідчують, що безпілотні літальні апарати стали невід’ємною частиною ведення війни. Дрони виконують різноманітні завдання – від стеження за повітряним простором до пуску ракет.

БПЛА Switchblade називають ще дроном-наплічником, оскільки у складеному вигляді він може цілком поміститися в рюкзак БПЛА Switchblade називають ще дроном-наплічником, оскільки у складеному вигляді він може цілком поміститися в рюкзак

За даними Пентагону, США розробили новий вид дронів, які відповідають вимогам збройних сил України та пристосовуватимуться до їхніх потреб і надалі: Phoenix Ghost називається цей безпілотний літальний апарат (БПЛА). “У переговорах з українцями щодо їхніх вимог ми дійшли висновку, що ця спеціальна система якнайкраще відповідає їхнім потребам, особливо у східній Україні”, – пояснив речник Пентагону Джон Кірбі щодо нового дорону.

Розробка саме цього безпілотного літального апарата розпочалась ще до початку війни Росії проти України. Однак зараз її інтенсифікували для того, щоб вона якнайкраще відповідала потребам українців. Понад 120 цих дронів мають бути поставлені Києву в рамках нового пакета військової допомоги на суму 800 мільйонів доларів. З часу оприлюднення цих намірів точаться дискусії щодо специфікації Phoenix Ghost: як він виглядає? Чим відрізняється від дотеперішніх видів такого озброєння?

Наразі багато інформації залишається невідомою. Не оприлюднюються і знімки нового дрону. Phoenix Ghost був розроблений американським оборонним концерном Aevex Aerospace у співпраці з US Air Force, повідомив Кірбі.

Новий дрон схожий на так звані тактичні “дрони-камікадзе” американського виробника AeroVironment. Ці БПЛА відомі уже давно – вони були розороблені для застосування американськими військовими в Афганістані і були поставлені на озброєння армії США у 2012 році.

“Дрони-камікадзе” Switchblade

Дрон-наплічник Switchblade відноситься до категорії “боєприпас в очікуванні” або “зброя в очікуванні”, що означає “баражуючі боєприпаси чи зброя”.

“Це свого роду поєднання ракети з дроном”, – пояснює у розмові з DW Артур Голланд Мішель (Аrthur Holland Michel), автор та старший науковий співробітник Ради Карнегі з питань етики міжнародних відносин у Барселоні (Carnegie Council for Ethics in International Affairs in Barcelona).

Читайте також: Спірний лист щодо зброї для України викликав бурхливу дискусію в Німеччині

Боєприпасами чи зброєю “в очікуванні” (Loitering Munition bzw. Weapons) називають дистанційно керовану зброю, яка стартує спершу без визначення цілі, потім курсує тривалий час над відповідною територією, поки оператор на землі не визначить їй ціль. І тоді ця зброя атакує і завдає удару. Залежно від моделі, цілі можуть визначатись, класифікуватись та уражатись і завдяки власній сенсорній системі цієї зброї.

Утім, особливо відомою зброя “в очікуванні” не є. Інформація про неї з’явилася вперше під час війни в Нагірному Карабаху у 2020 році – тоді її у великій кількості застосував Азербайджан.

Switchblade є наявними у різних варіантах. Найменша модель важить 2,5 кілограма, має дальність пострілу 10 кілометрів та може “висіти” в повітрі 15 хвилин. Більша модель важить майже 15 кілограмів, має дальність 40 кілометрів та літає протягом 40 хвилин.

Дрон Switchblade Дрон Switchblade

Її перевага: “На противагу великому дрону, цей не потребує стартового майданчика чи багато інфраструктури для запуску, – пояснює Мішель. – І на відміну від запуску ракети, є час для ідентифікації цілі, оцінки ситуації та буквально пострілу з дрону “руками” чи за допомогою визначення цілі з метою її ураження. Саме таким чином скомбіновані характеристики обох систем зброї”.

Дрони Switchblade називають ще “дронами-камікадзе”, оскільки вони руйнуються під час потрапляння у ціль.

Оптимізований: Phoenix Ghost

Дрони Phoenix Ghost мають схожі властивості, однак не такі самі, каже Кірбі.

Девід Дептула, генерал-лейтенант у відставці, декан Інституту аерокосмічних досліджень Мітчелла (Mitchell Institute for Aerospace Studies) та член правління Aevex Aerospace додав у розмові з виданням Politico ще пару деталей – які, однак, поки не підтверджені.

Згідно з ними, щодо Phoenix Ghost йдеться також про “одноразовий” дрон, який може залишатися у повітрі до шести годин. Крім того, він запускається вертикально, тобто з використанням мінімальної площі, та завдяки інфрачервоним сенсорам може керуватися і вночі, пояснює Дептула. За його словами, дрон може бути задіяний “проти середньоважких броньованих наземних цілей”.

Прапороносець Bayraktar TB2

До категорії “великих дронів”, про які згадав Мішель, відноситься турецький ударний дрон Bayraktar TB2. Цей безпілотник може бути використаний для розвідки, а також може нести керовані лазером бомби та ракети. Він також застосовується в Україні. Турецьке слово “Bayraktar” означає “прапороносець”, дрон був вироблений у 2014 році підприємством Baykar.

Українці тестують Bayraktar TB2 Українці тестують Bayraktar TB2

Bayraktar TB2 є 6,5 метра завдовжки, розмах його крил становить 12 метрів, а важить він 420 кілограмів. Цей повністю автономний дрон може безперервно перебувати у повітрі 24 години та сягати 7300 метрів висоти польоту. Його максимальна швидкість – близько 220 кілометрів на годину. В автономному модусі він може здійматися без залучення коорднатора на землі, летіти до запрограмованої цілі, вести спостереження, повертатись та самостійно приземлятися. Максимальна дальність його польоту становить 150 кілометрів.

 

Vector: німецькі технології для України

Для розвідувальних цілей українські збройні цілі можуть також використовувати дрон-розвідник баварської фірми Quantum Systems. “Наші перші дрони уже в Україні”, – повідомив керівник фірми Флоріан Зайбель (Florian Seibel) виданням мережі Redaktions-Netzwerk Deutschland (RND). Він додав, що подальші поставки заплановані. Лондонська газета The Times також повідомила про це.

Від першого контакту до укладення угоди минули лише п’ять днів – і незабаром троє українських вояків уже відправили до Баварії селфі з дроном.

Цей дрон називається Vector і коштує 180 тисяч євро. Оплату дронів перейняли українські мільтимільйонери як “пожертву на територіальну оборону для захисту Дніпра”, ідеться у статті RND. Контакт між українськими вояками та фірмою в Баварії забезпечив український консул у Мюнхені.

Німецький дрон Vector однак як такою зброєю не є. Він не скидає бомби, і у нього ця функція навіть не передбачена. Однак, як пише RND, він може бути задіяний як частина у певну збройну систему в разі відповідного цифрового з’єднання.

Популярний цей дрон, однак, тим, що він є надзвичайно технологічним у польотах та передачі відео. Українці мають намір використовувати дрон для оптимального наведення артилерії, наприклад, на російські танки, що наближаються.

І з цим завданням Vector порається відмінно: його можна встановити без інструментів, йому не потрібна злетно-посадкова смуга, і незважаючи на триметровий розмах крил, він навіть злітає вертикально – як Phoenix Ghost.

Дрон Vector Дрон Vector

Vector доставляє відео в реальному режимі часу у високому розширенні на відстань 15 км та залишається у повітрі до двох годин. Американські спецпідрозділи між тим також уже замовили дрони  Vector на сім мільйонів євро. Бундесвер замовив вісім штук, каже керівник фірми Зайбель у розмові з RND.

Україна: міжнародний флот дронів

Україні поставила дрони також Японія – згідно з повідомленням японського міністерства оборони, на запит Києва уже відправлені також маски і захисні костюми.

Однак українські військові використовують і дрони українського виробництва. Найбільш поширеними є “Лелека-100”. Літальний апарат, який важить близько п’яти кілограмів, виробляє фірма Deviro, розташована у Дніпрі.

Водночас, за наявною інформацією, Росія задіює дрони не так інтенсивно. Там використовують переважно дрони “Орлан-10” – невеликі дрони-розвідники, що виробляються центром спеціальних технологій у Санкт-Петербурзі. З розмахом крил 3,10 метра він літає на відстань до 100 кілометрів та використовується, зокрема, для наведення артилерійського вогню. Система розвідки вибудувана радше просто: камери для повітряної зйомки з лінійки Canon-EOS-D, а також тепло- та відеокамери.

 

Сценарій етичного жаху

Однак що не варто випускати з уваги, зважаючи на усі стрибки розвитку технологій, так це проблеми і ризики, пов’язані з автономією систем озброєння, що зростає, зауважує у своєму Twitter експерт з безпілотників Артур Голланд Мішель. Наприклад: чи достатньо обізнані з ситуацією ті, хто застосовує БПЛА і має ухвалити рішення про застосування сили? Чи надає зброя тому, хто її застосовує, достатньо можливостей контролю, щоб проявляти обережність в умовах атаки? Чи вразлива зброя щодо хакерських атак чи маніпуляцій, що можуть призвести до нещасних випадків чи пошкоджень? Якщо система спричиняє ненавмисну шкоду, чи є чіткі канали, за якими люди можуть нести відповідальність за цю шкоду? Як виключити ризики та дотриматись норм безпеки? Як можна захистити мирних жителів?

“З кожною додатковою автономною функцією, яку отримує така зброя, у рази збільшуються занепокоєння такого роду. Тому я хотів би закликати користувачів зосередитися на окремих автоматизованих функціях цих систем та конкретних ризиках, які можуть виникнути у разі збою цих функцій”, – наголосив Мішель.

Розробка дистанційно керованих чи автономних систем озброєння іде швидко, але проблеми залишаються. Війни автономних дронів – це сценарій етичного жаху.

і

натисни – підтримай

ютос