Війна в Україні як елемент піар-кампанії корпоративних психопатів

Концепція виборчої кампанії в американський Конгрес 2022 року трішки змінюється: тепер з президента Байдена робитимуть не миротворця на руїнах України, а переможця на руїнах Росії. Перемога України буде в жовтні – і вона буде масштабною, яскравою й переконливою. Повертаються старі добрі часи: для Штатів Росія знову стала ворогом номер один. Про це варто поговорити.

Війна в Україні як елемент піар-кампанії корпоративних психопатів

Піарники.

Піарники. З реклами фільму «Хвіст крутить собакою» (Wag the Dog, 1997).

 

Попередні статті:

Дивна війна

Дивовижною особливістю цієї війни стало те, що її наперед анонсували головні рупори Демократичної партії США. Докладні плани війни були широко оголошені. Періодично від неназваних високопосадовців Білого дому «зливалася» детальна інформація про неминуче вторгнення Росії в Україну. Усе це робилося з посиланнями на розвідку та її глибинні джерела в самому Кремлі.

Коли з’ясувалося, що це «витікання» розвідувальної інформації має не випадковий, а системний характер, то люди почали ставити незручні запитання. Скажімо, якщо у вас такі важливі джерела у Кремлі, то навіщо ви їх виявляєте? Або, якщо у вас такі дірки в розвідці, що з них постійно витікає важлива інформація, то чому ці дірки досі не закрили? Може ви там, у Білому домі, взагалі некомпетентні? Врешті-решт, якщо вам відомо про неминучий напад, то чому ви нічого не робите для запобігання війні?

«Ми не використовуємо пресу»

Цю дивну ситуацію пояснила телекомпанія Сі-Ен-Ен (CNN) – головний орган пропаганди Демократичної партії. Пояснення було зроблено 11 лютого 2022 року статтею «Як адміністрація Байдена агресивно оприлюднює розвідувальні дані, намагаючись стримати Росію» (How the Biden administration is aggressively releasing intelligence in an attempt to deter Russia). Стаття починається так: «Останні кілька місяців адміністрація Байдена підживлює тривожні заголовки та дивує офіційний Вашингтон дивовижним барабанним дробом офіційного розкриття раніше засекречених розвідувальних даних». Далі пояснюється, що це робиться спеціально, щоб стримати Росію, викликавши в неї невпевненість. Цитата: «Ми сподіваємося, що росіяни здивовані знанням союзників про ці речі та що вони мають внутрішню реакцію, – сказав CNN чільний високопосадовець західної розвідки. – Зазвичай ти б очікував, що росіяни почнуть думати, а чи не завівся у них кріт. Корисно змушувати їх сумніватись у собі». Цікаво, що тут вживається абстрактне «західна розвідка», тобто джерело інформації максимально розмите.

Читаємо далі статтю в Сі-Ен-Ен: «Ця стратегія також призвела до зіткнень з американськими ЗМІ через небажання адміністрації показувати докази своїх заяв. Ці розкриття здебільшого відбуваються у формі заяв від речників, і посадові особи надали мало свідчень – по суті, просячи журналістів повідомляти про цей матеріал без підтвердження» (кінець цитати). Тобто посадові особи намагаються не говорити від свого імені, натомість спонукають журналістів поширювати неперевірену інформацію з посиланням на якусь «західну розвідку». Тож виходить, що відповідальність за поширення цієї інформації (чи дезінформації) перекладена на журналістів.

Це викликало обурення і звинувачення, що адміністрація Байдена підставляє журналістів і використовує їх «втемну» для якоїсь своєї прихованої вигоди. Для заспокоєння журналістів у статті Сі-Ен-Ен дається доволі відверте пояснення: «Ми не використовуємо пресу. Ми проводимо стратегічну комунікаційну кампанію, – сказав посадовець західної розвідки» (“We’re not instrumentalizing the press. What we’re doing is conducting a strategic communications campaign,” the Western intelligence official said»). Сенс у тому, що дії Білого дому не є «інструменталізацією преси», тобто її використанням у ролі бездушного інструменту – це стратегічна комунікаційна кампанія. Що це таке?

Стратегічна комунікаційна кампанія

Якщо дуже стисло, то «стратегічна комунікаційна кампанія» («strategic communications campaign») – це наперед спланована система заходів задля зміни в бажаному напрямку мислення й поведінки цільової групи. По суті, це піар-кампанія, здійснювана в руслі загальної стратегії деякої політичної структури.

Стратегічна комунікаційна кампанія може бути як інформаційною, так і дезінформаційною. Стаття Сі-Ен-Ен згадує приклад дезінформаційної кампанії, реалізованої для виправдання вторгнення США в Ірак у 2003 році – з метою повалення режиму Саддама Хусейна. Тоді журналістів також підставили. Цитата: «Сполучені Штати в минулому вже розсекречували та публікували засекречену інформацію задля інших цілей зовнішньої політики – часом ефективно, а часом, як у підготовці до Іракської війни, катастрофічноЖурналісти, часто прямо пригадуючи довірливе відтворення заяви адміністрації Буша про розвідку перед війною в Іраку, тиснуть на посадових осіб, щоб ті надали докази, які підтверджували б пресрелізи. Адже у 2003 році значна частина розвідданих, які були навмисне оприлюднені для преси та світової громадськості, стверджували, що є докази відновлення Саддамом Хусейном програми зі створення ядерної зброї – й вони, на жаль, виявилися хибними, насамперед через єдине й ненадійне джерело США» (кінець цитати).

Йдемо далі. Важливо розуміти, що стратегічна комунікаційна кампанія має чітку мету, чіткі завдання і чіткий план. Вона має точну дату початку, докладний календар ключових подій і дату завершення. Якщо в процесі реалізації кампанії змінилися важливі обставини або з’явилися нові можливості, то план кампанії передбачає можливість його коректування. Тобто всередині плану допускається необхідна гнучкість.

Питання стратегічних комунікаційних кампаній досить добре досліджене, хоча не дуже афішується, адже це потужний інструмент політичної боротьби. Такого роду кампанії проводяться органами державної влади або суспільно-політичними об’єднаннями, охоплюють широкий комплекс взаємоузгоджених політичних завдань, зазвичай орієнтовані на масову аудиторію і передбачають широке застосування ЗМІ.

Типовим і загальновідомим прикладом є виборчі кампанії. На відміну від воєнних кампаній, комунікаційні кампанії здійснюються переважно інформаційними (комунікаційними) засобами, хоча це не виключає допоміжне застосування засобів воєнних.

Наголосимо, що стратегічні комунікаційні кампанії мають комплексний характер, поширюються різноманітними інформаційними каналами й охоплюють різні аудиторії, проте все це підпорядковане єдиній меті. Ось як про це сказано у згаданій статті: «Ми проводимо стратегічну комунікаційну кампанію, – сказав посадовець західної розвідки. – Пам’ятайте, що для цих розкриттів [розвідувальних даних] є багато потенційних аудиторій, незалежно від того, чи робляться вони [розкриття] з трибуни, чи під час брифінгів щодо бекграунду, чи в інших форматах. Я вважав би, що Державний департамент, імовірно, також намагався заявити американському народу, що “ось це природа цієї кризи. Це те, що ми бачимо”» (кінець цитати). Отже, цільовою групою для даної кампанії є весь американський народ, а для реалізації цієї кампанії залучені не лише Білий дім (адміністрація президента США Джозефа Байдена), а й Держдеп, тобто міністерство закордонних справ США, що його очолює Державний секретар Ентоні Блінкен.

Для того, щоб краще зрозуміти сенс згаданої стратегічної комунікаційної кампанії, варто хоча б краєм ока поглянути на попередню кампанію. При цьому корисно пам’ятати, що американські політтехнологи володіють величезним досвідом політичних кампаній. Цей досвід опирається на історичні знання, досягнення психологічної науки, статистику, системні принципи та новітні інформаційні технології.

Кампанія «Байден-20»

Метою попередньої стратегічної комунікаційної кампанії було усунення президента Дональда Трампа і обрання президентом Джозефа Байдена. Взагалі-то шалений тиск на Трампа почався уже в день його інавгурації 20 січня 2017 року, проте тоді це ще виглядало досить хаотично. Трамп вдало почав своє президентство, економіка пішла вгору, його рейтинг зростав і він мав усі шанси на переобрання. Тому для його усунення потрібна була максимально рішуча та енергійна стратегічна комунікаційна кампанія.

І вона була розроблена. Мета кампанії – обрання Байдена президентом США. Задля досягнення цієї мети кампанія передбачала досягнення п’яти головних завдань.

По-перше, потрібно було різко погіршити економічний стан США і звинуватити в цьому Трампа.

По-друге, треба було представити Трампа зрадником національних інтересів на користь Росії.

По-третє, Трамп мав виглядати білим расистом, фашистом, нацистом, ненависником жінок і просто дурником.

По-четверте, необхідно було організувати видимість народного незадоволення – аж до заворушень і погромів.

По-п’яте, необхідно було масово сфальсифікувати вибори за допомогою голосування поштою.

Для досягнення всього цього політтехнологи Демпартії розробили ретельний план. Його було реалізовано точно, рішуче і безжально. Можна сказати, механістично.

Обвал економіки США здійснили шляхом всеохопних блокувань начебто для боротьби з неіснуючою пандемією коронавірусу. Оскільки американська економіка нерозривно поєднана з глобальною, то довелося заодно обвалити і глобальну економіку. Для представлення Трампа «шпигуном Путіна», Гіларі Клінтон профінансувала так зване «Досьє Стілла», виготовлене при участі російської ФСБ. Для очорнення Трампа застосували весь медійний ресурс Демократичної партії, а самого Трампа виключили з усіх соціальних мереж. Імітацією народного незадоволення зайнялися «антифа» і негритянський рух БЛМ (Black Lives Matter). Головним приводом для голосування поштою і, відповідно, масових фальсифікацій послужила та ж сама «пандемія».

По ходу реалізації кампанії політтехнологи використовували вже наявні інформаційні приводи – до них належать псевдоепідемія коронавірусу в Китаї та випадкова смерть чорношкірого Джорджа Флойда. Якби не було цих приводів, то знайшли б інші. А коли взагалі не було за що зачепитися, то створювали штучні зачіпки – наприклад, наскрізь фальшиве «Досьє Стіла».

Офіційною датою початку згаданої стратегічної комунікаційної кампанії можна вважати середу 26 лютого 2020 року – цього дня було оголошено про перший випадок зараження новою страшною хворобою. Про це повідомила газета «Бджола Сакраменто» (The Sacramento Bee) у статті під назвою «У Північній Каліфорнії підтверджено перший випадок коронавірусу в США невідомого походження, повідомляє CDC» («First U.S. coronavirus case of unknown origin confirmed in Northern California, CDC says»). Характерна цитата: «Подія в середу з’явилася на наступний день після похмурого попередження CDC про наближення пандемії». Тобто федеральна агенція зробила залякуючий прогноз – і вже наступного дня він здійснився. Ну хіба не диво?

Легітимація кампанії: Подія 201

Ефективність будь-якої стратегічної комунікаційної кампанії основана на її легітимності в очах цільової групи. Тобто попередньо у масову свідомість необхідно закласти уявлення про необхідність цієї кампанії, її правильність, розумність, доцільність. Зазвичай легітимація кампанії триває три-чотири місяці перед її офіційним початком. Це підготовчий етап перед офіційним стартом кампанії.

З другого боку, на цьому підготовчому етапі можна перевірити реакцію цільової групи, внести уточнення до плану кампанії, скоректувати коло учасників. Це наче «розвідка боєм». Якщо з’ясується, що реакція середовища сприятлива, то можна переходити до офіційного відкриття кампанії та початку її активної фази.

Де-факто, початок підготовчого етапу і є початком кампанії. У кампанії з усунення Трампа і обрання Байдена початком стала так звана «Подія 201» (англ. Event 201) – пандемічні навчання, проведені університетом Джонса Гопкінса 18 жовтня 2019 року в Нью-Йорку за участю Фонду Білла та Мелінди Гейтс та Всесвітнього економічного форуму доктора Шваба. Про цю подію офіційно оголошено на сторінці з текстом і фото – так що усе цілком пристойно й легітимно.

Подія 201: обговорення

Подія 201: обговорення

Цитата з інтернет-сторінки «Події 201»: «Останніми роками у світі спостерігається зростання кількості епідемічних подій, які становлять приблизно 200 подій на рік. Експерти погоджуються, що це лише питання часу, коли одна з цих епідемій стане глобальною – пандемією з потенційно катастрофічними наслідками. Важка пандемія, яка стане «Подією 201», потребуватиме надійної співпраці між кількома галузями, національними урядами та ключовими міжнародними інституціями» (кінець цитати). Тут чесно говориться, що епідемічних подій скільки завгодно, тому завжди можна знайти щось підходяще для розкручування уявної пандемії, як це вже було, наприклад, з вигаданою пандемією «свинячого грипу» у 2009 році. Згідно з ігровим сценарієм, пандемія мала початися на свинофермах у Бразилії.

Далі пояснюється, що в ході навчань не було прогнозу щодо спалаху нового коронавірусу в Китаї. Логічно, адже такі речі неможливо прогнозувати, тим більше, що «китайські епідемії» – це вже звичний інструмент китайської компартії в боротьбі за владу.

Найімовірніше, що більшість учасників пандемічних навчань не знали про стратегічну комунікаційну кампанію, – їх використали «втемну» для її легітимації.

Важливим елементом легітимації кампанії є залякування. В цьому випадку було повідомлено, що за 18 місяців гіпотетичний вірус має знищити 65 мільйонів людей у всьому світі. Така кількість загиблих безпрецедентна і фізично неможлива, досі нічого подібного не було й близько. Однак організатори тренувань давали зрозуміти, що це незабаром відбудеться – «це лише питання часу».

Дві фази кампанії: 3 плюс 9

Дуже важливим є часовий чинник. Зазвичай стратегічні кампанії плануються з тривалістю один рік. Це пов’язано з природою людини, адже людина мислить річними циклами, тому зазвичай не може планувати на довше, ніж на один рік.

З другого боку, є природний цикл тривалістю 9 місяців, протягом якого людина спроможна ефективно працювати над реалізацією проекту. Якщо тривалість більша, то вона втомлюється і потребує перепочинку. Тому й говорять, що проект неможливо здійснити за рік, але можливо здійснити за 9 місяців.

З цієї причини при плануванні стратегічних кампаній відводять 3-4 місяці на підготовчий період, а решту 8-9 місяців – на його активну, інтенсивну фазу.

Зазвичай мета кампанії має бути досягнутою до конкретної дати, наприклад, до дня виборів. Відтак підготовчий період кампанії починається приблизно за рік до цієї дати, а основний період – не раніше, ніж за 9 місяців. Якщо ж цей другий – інтенсивний – період розпочати раніше, то команда передчасно «вигорить» і не зможе завершити справу.

Описана циклічність чітко дотримана в кампанії з обрання Байдена. Кінцевою датою були вибори президента США, що мали відбутися 3 листопада 2020 року. Відтак початок кампанії мав відбутися роком раніше. Так і сталося: «Подія 201» відбулася за рік і 17 днів до виборів, а саме 18 жовтня 2019 року. Активний етап кампанії мав розпочатися менше ніж за 9 місяців до виборів. Так і сталося: перше «зараження коронавірусом» відбулося 26 лютого 2020 року, тобто за 8 місяців і 9 днів до виборів.

Корпоративні психопати

Ви запитаєте: невже для здобуття влади демократи могли піти на знищення власної економіки і руйнування своїх міст? Відповідь: легко, без жодних вагань, «на автоматі».

Річ у тім, що в Демократичній партії остаточно відбулося психопатичне переродження і владу в ній захопили корпоративні психопати. Подібні речі відбуваються в наш час дедалі частіше. Видатні психологи Павло Баб’як і Роберт Хаер присвятили цьому явищу цілу книгу – «Змії в костюмах: коли психопати йдуть на роботу (Paul Babiak and Robert D. Hare. Snakes in Suits: When Psychopaths Go to Work. – 2006, 2019).

Згідно зі статистикою, частка психопатів у суспільстві не перевищує 5%. Але вони розподілені далеко не рівномірно – концентрація психопатів у тюрмах становить приблизно 25%, приблизно стільки ж їх зосереджено у керівних структурах держав і великих корпорацій.

Протягом тривалого часу вважалося, що психопати – це люди з дуже особливою хворобою, яка проявляється у повній відсутності людяності, тобто відсутності таких суто людських якостей як совість, чесність, любов, милосердя, співчуття, емпатія, відповідальність, жертовність. Проте усі спроби лікування психопатів зазнали невдачі, тому нині існує консенсус, що психопатія не лікується. Понад те, з’ясувалося, що психотерапія тільки погіршує ситуацію, адже завдяки лікувальним сеансам психопати стають ще хитрішими і підступнішими.

Врешті-решт учені почали висловлювати думку про те, що психопатія – це не відхилення від норми, а інша норма. «Психопатія – це не розлад, а еволюційна адаптація» – пише Роберт Хаер у книзі «Змії в костюмах». Цитата: «Як професіоналам, так і обивателям здається дуже привабливим пояснити черству, маніпулятивну й безжалісну поведінку психопатів тим, що в їхній голові «щось працює не так». Але цей же підхід важко застосувати до психопатів з-поміж підприємців, біржових трейдерів, фінансових консультантів, політиків, лікарів, юристів, науковців та інших» – читаємо у книзі «Змії в костюмах». Тобто психопати не є хворими людьми – вони інші, у них інший тип психіки. Вони можуть досягати високого соціального статусу, звідси усталений термін «успішні психопати».

З появою магнітно-резонансної томографії (МРТ) з’ясувалося, що у психопатів не лише інший тип психіки, а й фізично інший мозок, причому від самого народження. Відмінність мозку людини (Homo sapiens) та психопата (Homo intelis) очевидна на МРТ-знімках.

Мозок людини (зліва) і мозок психопата (розмовляючої тварини)

Мозок людини (зліва) і мозок психопата (розмовляючої тварини)

У психопатів інша фізіологія. Їхній організм суттєво менше виробляє адреналіну – гормону стресу, зате значно більше виробляє дофаміну – гормону задоволення. У них надзвичайно низький рівень тривоги та страху. Психопати по-іншому сприймають слова, їм важче даються абстрактні поняття, їхня мова логічно суперечлива. Думають вони фрагментарно, у них «тунельне бачення» і слабке відчуття цілісності. У них нема совісті. Вони схильні до нахабної брехні. Вони переконані у своїй правоті, ніколи не сумніваються, ніколи не визнають своїх помилок і ніколи не вибачаються – хіба що під примусом. У них нема відчуття сорому і краси.

Головний соціальний інстинкт психопатів – це домінування над слабшими і плазування перед сильнішими. В організаціях їхня активність зосереджена на здобутті абсолютної влади – вони це роблять автоматично, на інстинктах. Життєві інтереси психопатів зводяться до самозбереження та фізичних потреб, тому ці людиноподібні істоти інстинктивно концентруються там, де є влада та гроші.

Психопати не є людьми. За будь-яких обставин необхідно пам’ятати, що ми маємо справу з людиноподібними тваринами, які навіть не усвідомлюють, що вони роблять, тому що у тварин нема свідомості. Ось як про це писав американський психолог Герві Клеклі у книзі «Маска розумності» (Hervey Cleckley. The Mask of Sanity: An Attempt to Reinterpret the So-Called Psychopathic Personality. – 1941). Цитата: «Краса і потворність, за винятком поверхневого рівня, добро, зло, любов, жах і гумор не мають для психопата жодного значення, вони не в змозі торкнути його. Ці речі неможливо пояснити йому, тому що у сфері усвідомлення нема нічого, що могло б перекинути міст через цю прірву за допомогою порівняння. Він може повторювати ваші слова і жваво говорити, що все розуміє, але в нього нема жодної можливості усвідомити те, чого він не розуміє» – пише Герві Клеклі й підсумовує: «Ми маємо тут справу зовсім не з цілісною людиною, але швидше з чимось, що нагадує тонко влаштовану машину рефлексів, здатну бездоганно зображати людську особистість». Іншими словами, психопати – це біологічні машини, тобто людиноподібні розмовляючі тварини. Тим не менше, вони можуть досягати високого соціального статусу і крутити мільярдами. Але не довго: як показав згаданий вище Роберт Хаер, будь-яка керована психопатами структура неминуче йде до краху.

Хто такий колективний психопат

Поведінка Демократичної партії США, особливо в ході згаданої вище кампанії з обрання Байдена, має відверто нелюдський характер. Якщо ж її порівняти з поведінкою психопатів, то стає очевидним, що Демпартія поводиться як колективний психопат. І це пояснює багато досі незрозумілих речей. Наприклад, безсоромна брехня щодо «пандемії» і жодних вибачень, коли ця брехня ставала очевидною. Відверта суперечливість цієї брехні, наприклад, пандемія була оголошена при відсутності епідемії. Відверта антиконституційнійсть і антизаконність обмежувальних заходів. Масове залякування населення. Ігнорування думки визнаних фахівців. Відсутність страху, що за злочини доведеться відповідати. Усе це – характерні ознаки психопатів.

Те ж саме стосується деяких міжнародних структур, наприклад Всесвітньої організації охорони здоров’я. Великі підозри викликає поведінка Білла Гейтса, який безсоромно заявив, що вакцинація – це просто неймовірно вигідний бізнес. Або Клауса Шваба, який хизується тим, що у нього працює ціла школа лідерів і що в його руках політики, ЗМІ, експерти та вчені. Або Альберт Бурла, гендиректор фармацевтичної кампанії Файзер, який заради грошей готовий колоти своєю жижею навіть немовлят і вагітних.

Але не треба думати, що колективний психопат – це коли вся урядова чи партійна структура складається тільки з психопатів. Насправді їх там може бути відносно мало. Головне, що психопати там грають першу скрипку. Окрім них, там обов’язково є соціопати – люди з атрофованою совістю, а також підневільні виконавці та маріонетки, які діють в руслі пануючої психопатичної культури. Тобто структура може поводитися як один великий психопат навіть тоді, коли більшість у ній становлять більш-менш нормальні люди.

Найяскравішим прикладом колективного психопата є Росія на чолі з психопатом Путіним. Серед російського населення психопати складають меншість, проте російська народна гоп-культура і державна гоп-ідеологія мають виразно психопатичний характер, відтак психопати контролюють поведінку принаймні 80% населення. Згідно з академічним дослідженням 2014 року, половина дорослого населення Росії є гопниками.

Як зрозуміти психопата

Для того, щоб зрозуміти поведінку психопатів та керованих ними організацій, найперше треба пам’ятати, що це інтелектуальні тварини, в яких нема свідомості, совісті, емпатії, милосердя та інших людських якостей. Психопати ухвалюють рішення тільки на основі інтелекту – як комп’ютери або біороботи. Для кращого розуміння їхньої поведінки психологи наводять такий приклад:

«Молода психопатка була на похоронах свого родича і зустріла там зовсім незнайомого молодого чоловіка. Вона одразу ж у нього закохалася до нестями, але не встигла навіть запитати його ім’я. Через тиждень невдалих пошуків вона вбиває свою сестру. Запитання: яка в неї була мотивація для убивства?»

Людям важко відповісти, тому що вони ставляться до психопатів як до людей. А відповідь така: «Психопатка сподівалася, що цей молодий чоловік прийде на похорони її сестри».

Скажете, що це неймовірно? У літературі описано реальний випадок, коли матір-психопатка вбила двох своїх дітей тільки тому, що хотіла зберегти стосунки зі своїм коханцем, якого ці діти дратували. Подібних випадків безліч. Їхня сукупність допомагає визнати той факт, що в особі психопатів маємо справу з інтелектуальними тваринами.

Визнання цього факту дозволяє зрозуміти актуальну стратегічну комунікаційну кампанію, про яку 11 лютого 2021 року повідомила Сі-Ен-Ен.

Кампанія «Конгрес-22» та її мета

Будучи тваринами, психопати діють короткозоро, їхній інтелект спроможний прорахувати події лише на один крок. Тож не дивно, що перемога Демократичної партії, отримана завдяки кампанії «Байден-20», призвела її до ще більших проблем. Головне, що організований психопатами обвал економіки підірвав довіру до демократів. Це ж треба було вміти: всього за півтора року вони підірвали енергетичну сферу, в кілька разів підняли ціни на бензин і товари першої необхідності, розкрутили рекордну інфляцію.

Проте їм вистачило клепки зрозуміти: якщо не придумати щось кардинальне, то на проміжних виборах у листопаді 2022 року Демократична партія гарантовано втратить контроль над обома палатами Конгресу. Після цього республіканці, маючи більшість в обох палатах, з високою ймовірністю запустять процес імпічменту президента і віцепрезидента. Після цього посаду президента США обійме спікер Палати представників, який буде республіканцем. Вочевидь, після цього будуть запущені судові справи щодо правопорушень під час «пандемії» та нахабної фальсифікації виборів 2020 року. Це буде кінець Демократичної партії.

Для того, щоб зупинити такий катастрофічний для демократів розвиток подій, необхідна була нова стратегічна комунікаційна кампанія, причому ще енергійніша, рішучіша та безжальніша, ніж попередня. І така кампанія була розроблена. Вона вже працює.

Метою цієї стратегічної комунікаційної кампанії є збереження більшості Демократичної партії в обох палатах Конгресу США на виборах 8 листопада 2022.

Судячи з розгортання подій, для досягнення означеної мети стратегічна комунікаційна кампанія «Конгрес-22» передбачала виконання чотирьох головних завдань.

По-перше, відволікти увагу американців від внутрішніх проблем, спричинених катастрофічним управлінням демократів протягом останніх двох років.

По-друге, перекласти вину за економічний провал на якийсь безпрецедентно потужний зовнішній чинник.

По-третє, представити Демократичну партію політичною силою, спроможною перемагати.

По-четверте, представити Байдена могутнім лідером, спроможним вести США до нових перемог і переобратися президентом у 2024 році.

Головне питання: Що може виступити в ролі головного рушія цієї кампанії? Під час кампанії «Байден-20» таким рушієм була страшна віртуальна «пандемія». Вочевидь, другий раз люди на це не купляться, тому має бути щось вражаюче, але цілком реальне. Єдиний варіант – велика війна.

Ви запитаєте: невже задля вирішення своїх електоральних проблем корпоративні психопати можуть піти на розв’язання війни? Відповідь: легко, без вагань, на автоматі. Це як у фільмі «Хвіст крутить собакою» (Wag the Dog) 1997 року. Ось короткий анонс цього фільму: «Спеціаліста з позаштатних ситуацій викликають у Білий Дім, щоб доручити йому організацію піар-кампанії, яка має відволікти увагу громадськості від сексуального скандалу навколо президента США. Маленька переможна війна – ось розв’язання всіх проблем! Наразі нема війни? Увімкніть телевізор!» (кінець цитати). Подейкують, що бомбардування Югославії навесні 1999 року відбулося для того, щоб підняти рейтинг демократів після сексуального скандалу президента Біла Клінтона з Монікою Левінськи. Хай там як, але для повалення Трампа демократи з легкістю організували внутрішню війну: БЛМ-погроми американських міст, ковідний терор, обвал американської та глобальної економіки.

Наступне запитання: Де організувати таку війну, щоб Байден з його демократами підняли на ній свій рейтинг? Як її підготувати?

Найдоступнішим варіантом виглядала велика війна Росії проти України. По-перше, вона вже тривала. По-друге, Москва давно мріяла знищити Україну і багато років готувалася до великої війни. По-третє, демократи добряче демонізували Росію під час кампанії проти Трампа, так що образ пекельного ворога вже був укорінений в американську масову свідомість.

Фактично, все готово. Єдине, що заважало, то це острах Москви заходити в Україну, адже свого часу Трамп прямо сказав Путіну: «Владімір, якщо ти підеш в Україну, то ми вдаримо по Москві». Тому треба було заспокоїти Путіна і домовитися з ним про те, щоб він сміло зайшов в Україну, влаштував там яскраву війну, а за місяць до листопадових виборів погодився на мир. Тоді протягом жовтня 2022 року продемократичні ЗМІ донесли б до кожного американця, що Байден є не лише мудрим лідером, а й великим миротворцем, який зупинив самого Путіна – великого і жахливого. Байдену за це неодмінно дали б Нобелівську премію миру, а демократи змогли б утримати контроль над Конгресом. Що стосується України, то вона відійшла б під контроль Росії згідно з концепцією «реальної політики» Кіссинджера, Саллівана, Бернса та інших політиків з найближчого оточення Байдена.

Звісно, Москва влаштувала б в Україні геноцид з винищенням активної частини українського народу – саме тому й було заготовлено 45 тисяч мішків для трупів і завезені мобільні крематорії, але це мало цікавило «колективного Байдена» – так само як Голодомор 1932-1933 років мало цікавив «колективного Рузвельта».

Легітимація бездіяльності

Як ми вже знаємо, стратегічна комунікаційна кампанія починається за рік до визначеної дати. Цього разу такою цільовою датою був день виборів у Конгрес 8 листопада 2022 року, отже починати треба було на початку листопада. І справді – усе почалося точно за усталеним шаблоном: 30 жовтня 2021 року американське видання The Washington Post – один з рупорів Демократичної партії – опублікувало статтю «Пересування російських військ біля кордону України викликає занепокоєння в США та Європі». У ній стверджувалося, що Росія буцімто знову стягує до кордону з Україною військових та техніку для нападу на Україну.

На відміну від попередніх повідомлень про рух російських військ, це була дезінформація, тому вже 1 листопада Міністерство оборони України заперечило цю інформацію. Цитата: «За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, станом на 1 листопада 2021 року додаткове перекидання російських підрозділів, озброєння та військової техніки до державного кордону з Україною не зафіксовано. Найбільш вірогідно, що оприлюднені у ЗМІ та мережі Інтернет факти нарощування угруповань збройних сил Російської Федерації на українському напрямку є елементом спеціальних інформаційно-психологічних дій» – повідомила пресслужба Міноборони під заголовком «Факти нарощування збройних сил РФ на українському напрямку є елементом інформаційно-психологічних дій – Центр оперативного інформування».

Тобто українська розвідка вважала, що ця стаття опублікована з метою дезінформації, адже суперечила доступному фактажу. До такого висновку схиляло й те, що «Вашингтон пост», «Нью-Йорк таймс» та Сі-Ен-Ен остаточно перетворилися на «фейк-ньюс», тобто генераторів фальшивих новин. Репутацію чесних ЗМІ вони втратили під час безсоромної кампанії очорнення Дональда Трампа, а особливо під час ковідної афери.

На момент початку кампанії «Конгрес-22» уже була запланована точна дата початку війни – 24 лютого 2022 року. Наприклад, комбат Богдан Ходаковський розповів, що за три місяці до 24 лютого знав від наших спецслужб точну дату і навіть точний час початку російського вторгнення. Це й зрозуміло, адже кожна стратегічна комунікаційна кампанія являє собою наперед сплановану систему заходів і починається після остаточного узгодження ключових дат. Тож якщо 30 жовтня почали кампанію, то вже мали більш-менш готовий план-графік. Треба було лише уточнити деталі.

2–3 листопада директор ЦРУ Вільям Бернс, особистий друг Путіна, відвідав Москву. Як повідомила CNN, він зустрічався із секретарем Ради безпеки Росії Миколою Патрушевим та головою Служби зовнішньої розвідки Сергієм Наришкіним. Оглядачів здивувало те, що директор ЦРУ залишився там на ніч, що суперечить усталеній практиці міжнародних візитів таких високопосадовців: зазвичай директор ЦРУ зранку прилітає в іншу країну, а ввечері повертається. Ночівля в Москві може означати особисту зустріч з Путіним для остаточного узгодження деталей захоплення України і наступного замирення. Згідно з офіційною версією, озвученою CNN, Бернс відвідав Москву для того, «щоб попередити Кремль, що США уважно стежать за нарощуванням його військ біля кордону з Україною, і спробувати визначити, що мотивує дії Росії». Це повний абсурд. Вочевидь, попередити можна було й телефоном, а мотивація Росії добре відома принаймні з 2014 року, коли вона розпочала війну проти України.

11 листопада 2021 року американська агенція «Блумберг» повідомила про реальну загрозу масштабного російського вторгнення в Україну. А з кінця листопада демократичні ЗМІ почали регулярно публікувати детальну інформацію «від американської розвідки» про неминучий напад на Україну.

23 грудня ЗМІ розтиражували повідомлення кореспондента Сі-Ен-Ен: (цитата) «високопоставлений чиновник США каже, що адміністрація все ще відчуває, що Путін ще не прийняв остаточного рішення, вторгнутися в Україну чи ні». Це також була дезінформація, адже рішення про напад з точною датою вже було готове.

19 січня Байден відкрито заявив, що якщо в Україну буде «невелике вторгнення», то США можуть нічого й не робити. Наступного дня прессекретар пояснив, що Байден мав на увазі дещо інше, мовляв, йдеться про кібератаки та інші невійськові провокації. Проте в це мало хто повірив, адже кібератаки і провокації постійно відбуваються з 2014 року. Скоріше всього, Байден або мимоволі проговорився про запланований з Путіним бліцкриг, або спеціально це сказав, щоб остаточно переконати Путіна в наявності гарантій американського невтручання.

На початку лютого 2022 року увага американців була надійно переключена з внутрішніх проблем на майбутню війну. Її так яскраво і докладно описували, наче вона вже відбувається. При цьому теми викриття ковідної афери, корумпованості сім’ї Байденів, злочинів Гілларі Клінтон та економічного спаду взагалі зникли з інформаційного простору. Усі тільки й говорили, що про війну в Україні.

Як бачимо, під час підготовчого етапу кампанії «Конгрес-22» вирішувалося кілька завдань.

По-перше, відбувалося відволікання уваги американців від внутрішніх проблем.

По-друге, їх переконували, що зупинити російську агресію неможливо, бо буде термоядерна війна.

По-третє, гучне попередження про російську агресію давало адміністрації Байдена алібі, що вона грає проти Росії, отже змови з Путіним нема.

По-четверте, і це найголовніше, постаралися переконати Путіна в тому, що входження в Україну – це не пастка, а бліцкриг. Запрошення Путіна в Україну виглядало ганебно.

Запрошення до нападу

Голосно заявивши про неминучий напад Росії на Україну та неможливість йому протистояти, адміністрація Байдена здійснила цілий ряд важливих кроків щодо гарантій американського невтручання.

По-перше, попри висловлення занепокоєння і нагнітання тривоги, США не зробили нічого суттєвого для запобігання вторгненню.

По-друге, у кінці січня 2022 року з Чорного моря були виведені військові кораблі НАТО. Офіційне пояснення – «щоб не провокувати Москву».

По-третє, 26 січня США закликали американців в Україні повернутися додому з огляду на непередбачувану ситуацію. 10 лютого Байден закликав американців, які перебувають в Україні, негайно залишити країну через загрозу війни. Він підкреслив, що не буде відправляти американських військових до України для евакуації громадян США.

По-четверте, 12 лютого США припинили діяльність посольства США в Києві. Було заявлено, що залишиться невелике консульське представництво у Львові для вирішення надзвичайних ситуацій, але воно не зможе надавати паспортні, візові чи звичайні консульські послуги – для цього порадили звертатися до представництв США в сусідніх країнах. Де-факто, це виглядало як розрив дипломатичних відносин.

По-п’яте, американські ЗМІ дружно заявили, що Київ не протримається більше як три доби, тому захищати Україну від російського бліцкригу взагалі нема сенсу.

По-шосте, Путін і Байден розіграли нагнітання ядерної катастрофи: Путін залякував ядерним ударом, а Байден вдавав, що дуже його боїться. Оглядачі це назвали театром двох акторів: один зображав ядерний блеф, а другий зображав переляк.

По-сьоме, 21 лютого американська адміністрація закликала Зеленського покинути Київ, що по суті було закликом до Верховного головнокомандувача ЗСУ здати ворогу українську столицю і капітулювати.

По-восьме, була здійснена кампанія дезінформації щодо співвідношення чисельності військ України та Росії, мовляв, росіян тільки 150 тисяч, а для вторгнення треба мати щонайменше трикратну перевагу.

Початок активної фази

Згідно з шаблоном стратегічних комунікаційних кампаній, якого твердо дотримуються психопати, активна фаза кампанії має розпочатися не раніше, ніж за 9 місяців до контрольної дати. Оскільки такою датою були вибори у Конгрес 8 листопада 2022 року, активна фаза мала початися в лютому 2021 року. Так і сталося: вторгнення Росії, у точній відповідності з планом, відбулося 24 лютого. Як ми вже згадували, українські спецслужби знали про точну дату і точний час вторгнення за три місяці до його початку, тобто майже одразу ж після того, як план-графік кампанії було затверджено в кінці жовтня або на початку листопада 2021 року.

Проте з самого початку вторгнення все пішло не так. Для психопатів, що організували вторгнення, це стало повною несподіванкою. Справді, адже, згідно з канонами воєнної науки, Росія мала все для швидкої перемоги:

По-перше, трикратну перевагу в чисельності військ. За станом на 24 лютого Україна мала в ЗСУ не 265 тисяч, а лише 120 тисяч бойових військових – про це повідомив Зеленський 21 травня 2022 року. Натомість чисельність російської армії вторгнення, включно з військами ЛНР-ДНР та десантниками, становила не 150 тисяч (як повідомляла «західна розвідка»), а 300–400 тисяч. І це пояснює повідомлення з фронтів про те, що росіяни мають величезну перевагу не лише в техніці, а й в особовому складі, тож лізуть звідусіль як таргани.

По-друге, росіяни домінували в повітрі – мали повну перевагу в літаках, гвинтокрилах та ракетах.

По-третє, США і НАТО демонстративно залишили Україну сам на сам з «другою армією світу».

Як бачимо, вторгнення Росії в Україну мало цілком раціональні основи з погляду і політики, і військової справи.

То чому Україна вистояла? Річ у тім, що психопати не врахували духовно-вольові якості. Це те, що є в людей, але нема в розмовляючих тварин. Наявність духовно-вольового чинника звела нанівець усі кількісні розрахунки психопатів. В України було менше кількості, зате більше якості. Кремлівських психопатів підвело хибне уявлення про «адін народ», тобто що українці – це такі ж самі гопники, але зіпсовані Заходом. Проте швидко з’ясувалося, що тварюки пішли війною на людей, а ті вчинили запеклий опір.

Одне слово, бліцкригу, запланованого стратегічною комунікаційною кампанією «Конгрес-22», не вийшло. Згідно з воєнними канонами та ритмами війни, «блискавична війна» триває до шести тижнів, тобто до 42 днів. Можна уявити, що на здивоване запитання Білого дому, чому Москва не виконує свої зобов’язання, кремлівські «брати по інтелекту» пояснили, що Україна дуже велика, тому для неї інший бліцкриг. Путін, мабуть, попросив, щоб колеги з Білого дому почекали завершення «розширеного бліцкригу», проте там уже зрозуміли, що «кіна не буде».

Радикальна модифікація

Це розуміння з’явилося в середині квітня – після закінчення кінцевого терміну бліцкригу, тобто 6 тижнів. І тоді стало очевидним, що кампанія «Конгрес-22» потребує радикальної модифікації. Контрольну дату – 8 листопада – пересунути неможливо. Мета також незмінна – Байден має здобути імідж видатного лідера, спроможного йти на другий президентський термін. Отже, треба змінювати внутрішній сценарій стратегічної комунікаційної кампанії. Старі домовленості з Москвою скасовуються, адже «Акела промахнувся»: Путін облажався і втратив статус альфа-самця. Психопати таких не поважають.

Яким може бути новий сценарій? Він єдино можливий і лежить на поверхні: якщо з Байдена не вдалося зробити миротворця на руїнах України, то його можна зробити переможцем на руїнах Росії. Для цього треба підтримати Україну. Але зробити це правильно.

По-перше, перемога США та України на чолі з Байденом має бути дуже ефектною – це має бути яскраве шоу і красива картинка для ЗМІ.

По-друге, ця перемога має відбутися дуже своєчасно – не раніше і не пізніше. Найкраще, коли вона відбудеться на початку жовтня, адже тоді апофеоз воєнної слави припаде якраз на 8 листопада і вдячний електорат підтримає демократів на виборах у Конгрес. Якщо ж українці переможуть на місяць чи два раніше, то до 8 листопада американці забудуть, хто у них політичний і воєнний супергерой. Відповідно, вся кампанія буде змарнованою.

Старі добрі часи

Модифікація кампанії почалася дуже обережно. 22 квітня 2022 року міністр оборони США Ллойд Остін запросив представників держав-союзників зустрітися в Німеччині, щоб обговорити можливості допомоги Україні. Зустріч відбулася 26 квітня на американській авіабазі «Рамштайн» у Німеччині. Після закінчення зустрічі Остін заявив, що НАТО та союзники намагатимуться допомогти Україні якомога швидше.

9 травня президент США Джо Байден підписав закон про ленд-ліз для України.

18 травня в Києві офіційно розпочало роботу американське посольство, тобто США де-факто відновили дипломатичні стосунки з Україною.

29-30 червня в Мадриді відбувся саміт НАТО, на якому Росію визначено як «найбільш значущу і пряму загрозу безпеці Альянсу». Це означає, що США повертаються до «Доктрини Кеннана» 1946 року. Її сенс в тому, що з Москвою неможливо домовлятися, оскільки виконання обіцяного вона вважає проявом слабкості. Москва не вірить в існування правди і поважає лише грубу силу.

Усе це говорить про те, що нас чекають нові «старі добрі часи». Як казав Збіґнєв Бжезінський, «Новий світовий порядок будуватиметься проти Росії, на руїнах Росії і коштом Росії».

Чому затримується постачання зброї

Українці дивуються, чому досі нема достатньої кількості зброї. Білий дім пояснює, що для швидкого постачання є непереборні перешкоди.

По-перше, постачання йде морським шляхом, тож техніка дійде до фронту не раніше серпня.

По-друге, для освоєння складної нової техніки українцям потрібно два-три місяці.

По-третє, деякої зброї в самих малувато, тому її ще треба виготовити.

Усі ці пояснення слабенькі, адже гаубиці та «Хаймарси» в достатній кількості можна доставити літаками за кілька днів. Справа в іншому – передчасна перемога України буде катастрофічною для кампанії «Конгрес-22», інакше на момент виборів про неї почнуть забувати. Пік воєнної слави має припасти саме на 8 листопада 2022 року.

Український бліцкриг

Психопатів не цікавить ні перемога України, ні поразка Росії. Їх цікавить лише досягнення мети стратегічної комунікаційної кампанії – здобуття більшості на виборах у Конгрес 8 листопада. За будь-яку ціну.

Відтак можна прогнозувати, що у жовтні 2022 року Україна здобуде яскраві перемоги, які будуть представлені Білим домом як заслуга Демократичної партії США на чолі з супергероєм Байденом – сучасним Цезарем, Наполеоном і Олександром Македонським в одній особі.

Український бліцкриг почнеться у вересні. А у жовтні американців чекає грандіозне шоу – подібно як у відомій пісні гурту ТНМК, тільки там замість «Іво Бобул» треба радісно вигукувати «Джозеф Байден!»:

Що за країна, коли нема героя
Той, хто стає зазвичай за людей горою
Усілякі бетмени, люди-павуки
А ще хробаки та диво-пацюки
Ні, це не той! Ні, то не цей!
Це людина-панацея
Не тітка Сара, не дядько Сем
Це супер-Джозеф-Байден-мен
Крила одягає – Джозеф Байден!
Всім допомагає – Джозеф Байден!
Пісню заспіває – Джозеф Байден!
Добре, що у нас є – Джозеф Байден!

Що буде далі – точно передбачити важко, адже це виходить за рамки стратегічної комунікаційної кампанії «Конгрес-22». Але можна одне сказати впевнено – буде цікаво. Україна спалахує на весь світ надновою зіркою.-https://www.ar25.org/article/viyna-v-ukrayini-yak-element-piar-kampaniyi-korporatyvnyh-psyhopativ.html

Навіщо нам ці знання

  • По-перше, для розуміння, що є стратегічні комунікаційні кампанії.
  • По-друге, для розуміння історії та прогнозування майбутнього.
  • По-третє, для розробки і реалізації власних стратегічних кампаній.

Про те, як практично застосувати ці нові знання, поговоримо у наступній статті. Далі буде…

Ігор Каганець

і

натисни – підтримай