Газовий шантаж Росії: останній шанс для Путіна підвищити тиск

Росія вчергове скорочує поставки газу до Європи “Північним потоком”, а також посилює тиск – цього разу буквально – на вході в українські магістральні газогони. Єврокомісія ухвалює план скорочення споживання газу, а колишній канцлер Німеччини Герхард Шрьодер проводить відпустку у Москві.

газовий вентиль

  • Анастасія Зануда
  • ВВС News Україна

Цей пазл поступово складається у дуже тривожну картинку. Але є й сподівання, що після газової бурі у Європі повітря очиститься, а ця зима стане останньою, коли Росія застосовує газ як зброю.

Турбіни чи політика?

Першою гілкою "Північного потоку" російський газ до Європи пішов 11 років тому, у вересні 2011

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Першою гілкою “Північного потоку” російський газ до Європи пішов 11 років тому, у вересні 2011

27 липня російський “Газпром” має вчергове зменшити обсяги постачання газу “Північним потоком” – до 33 млн кубів на добу, або до 20% потужності. Раніше газогін певний час перебував на ремонті, а після цього був запущений на 40% потужності.

Після повідомлення про нове зменшення обсягів постачання ціни на газ на світових ринках знову зросли до 1900 доларів за тисячу кубів.

В самому “Газпромі” пояснили це “технічним станом” однієї із двох останніх працюючих турбін на компресорній станції газогону. І попередили: зменшення поставок відбудеться о 7 ранку за Москвою.

Водночас віцеканцлер і міністр Німеччини Роберт Габек повідомив: “Згідно із інформацією, що ми маємо, немає жодних технічних причин для скорочення поставок”.

А у ЄС прямо заявили, що вважають таке рішення “Газпрому” політичним.

Це політично вмотивований крок, каже про зменшення поставок російського газу єврокомісар з питань енергетики Кадрі Сімсон
Це політично вмотивований крок, каже про зменшення поставок російського газу єврокомісар з питань енергетики Кадрі Сімсон

“Ми знаємо, що технічних причин для цього немає. Це політично вмотивований крок, і ми маємо бути до цього готові. Саме тому попереджувальне зниження нашого попиту на газ є мудрою стратегією”, – заявила єврокомісар з питань енергетики Кадрі Сімсон на початку зустрічі міністрів енергетики країн-членів ЄС.

У вівторок вони погодили план скорочення споживання газу у ЄС, запропонований Єврокомісією. Він передбачає добровільне (якщо не буде оголошено надзвичайну ситуацію) скорочення споживання з 1 серпня 2022 року по 31 березня 2023 року на 15%.

Певні винятки передбачені для країн, чиї мережі не синхронізовані із загальноєвропейською (наприклад, Мальта чи Ірландія), або ті, хто мають обмежені можливості доступу до трубопроводів (Угорщина чи Естонія), ті, хто мають більше за визначений норматив запасу газу у сховищах, або сильно залежать від газу, як сировини для промисловості (наприклад, Німеччина).

В абсолютних цифрах 15%, як сказала єврокомісар з енергетики, “відповідають 45 млрд кубів, які нам необхідні, щоб пережити сувору зиму без російських поставок”. Для розуміння: проєктна пропускна потужність “Північного потоку-1” становить 27 млрд кубів газу на рік. Разом із другою гілкою цим газогоном до Європи мало надходити 55 млрд кубів російського газу.

Виглядає, що для зникнення Росії з енергетичного ринку у Європі ЄС, який минулого року отримав із Росії 40% свого газового імпорту, навіть не доведеться застосовувати санкції.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн в інтерв’ю німецьким ЗМІ заявила, що “Кремль не є надійним партнером із енергопостачання в Європу”, і що у ЄС мають готуватися до повного припинення поставок.

Для голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн "Кремль не є надійним партнером із енергопостачання в Європу"

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Для голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн “Кремль не є надійним партнером із енергопостачання в Європу”

 

“Газпром” навмисно утримує свої сховища на низькому рівні, тоді як Росія лише частково постачає газ або не постачає його взагалі до 12 держав-членів. Ось чому Європа має бути готовою до найгіршого сценарію: повної зупинки постачання газу рано чи пізно”, – сказала глава Єврокомісії.

“Росія сама себе переграла”, – вважає президент DiXi Grouр Олена Павленко.

Вона нагадує, що “коли у 2009 році Росія почала шантажувати Україну газом, ЄС зробив свої висновки і з’явився Третій енергетичний пакет та більш жорсткі вимоги демонополізації сектора. Коли у 2014 Росія знову почала газовий шантаж, ЄС вже був включений у переговори і вони багато чого навчилися з українського кейса. А коли у 2021 Росія почала вже шантажувати газом та високими цінами Європу, ЄС вже почав відповідати на російський шантаж”.

З огляду на це, каже експертка, У ЄС “морально готові” до подальших кроків Росії, які дуже ймовірно полягатимуть саме у повному відключенні газу.

Водночас Олена Павленко зауважує, що раніше енергетична політика належала до національних прерогатив країн-членів ЄС. Але дедалі більше, “зважаючи на кризу і на війну” повноваження переходять до Єврокомісії.

“Для нас і для самого Євросоюзу це добре, бо роками Росія одні країни винагороджувала газом, а інших карала, загалом граючи на роз’єднання”, – нагадує експертка і прогнозує:

Якщо Єврокомісія зможе втримати об’єднуючу роль і впроваджувати спільну політику, то з точки зору безпеки це буде краще, каже Павленко.

Вона також звертає увагу: є різниця між позицією Єврокомісії та окремими країнами-членами ЄС.

Комісія чітко озвучує, формулює і вимагає готуватися до найгірших сценаріїв. Пропонує конкретні кроки – обмежувати споживання і шукати інші джерела, як позбутися російського газу. Але різні країни відповідають на ці пропозиції Єврокомісії по-різному, каже експертка.

Німеччина тільки зараз почала серйозно ставитися до цієї загрози – там опрацювали кроки для скорочення споживання газу та закликають готуватися до складної зими.

Є країни, які “не готові боротися з Росією, а швидше готові здатися в обмін на дешевий газ”. Найяскравіший приклад цієї групи – Угорщина.

Особливі випадки

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто став одним із дуже небагатьох представників європейських країн, які зустрічалися із представниками Росії після її нападу на Україну

Автор фото, EPA

Підпис до фото, Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто став одним із дуже небагатьох представників європейських країн, які зустрічалися із представниками Росії після її нападу на Україну

Саме Угорщина стала єдиною країною, яка не підтримала запропонований Єврокомісією план економії газу. І, очевидно, незабаром заступить місце Німеччини, як країни, найбільш залежної від російського палива у ЄС.

Німеччина, яка відіграла особливу роль у російсько-європейській газовій історії, і була найбільшим споживачем російського газу у Європі, нині швидко прозріває. І не лише у питаннях про турбіни.

Роберт Габек, віцеканцлер і міністр економіки назвав ситуацію із забезпеченням газу в країні “дуже серйозною”, і попередив, що навіть у разі економії Німеччині, особливо її промисловості, не вистачатиме газу.

Тим часом колишній німецький канцлер Герхард Шрьодер перебуває у Москві – як він сам заявив – у відпустці, бо “Москва – гарне місто”.

Не у відпустку, а в нергетичних справа х - каже дружина ексканцлера Шрьодера про його несподіваний візит до Москви

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Не у відпустку, а в енергетичних справах – каже дружина ексканцлера Шрьодера про його несподіваний візит до Москви

Втім, як уточнила виданню Spiegel його дружина Со Йон Шредер-Кім, ексканцлер насправді приїхав до Москви не на відпочинок, а заради переговорів щодо енергетичних питань, зокрема, щодо поставок газу “Північним потоком-1”.

Ще від 2016 він очолює раду директорів Nord Stream 2 AG – компанії, що опікується “Північним потоком-2”.

У травні цього року ексканцлер вирішив залишити свою посаду голови наглядової раді “Роснєфті”, і заявив, що не пристане на пропозицію стати членом ради директорів “Газпрому”.

Він засудив російське вторгнення до України як невиправдане, але Путіна, якого називають його особистим другом, ніколи не критикував.

Така позиція наразилася на критику від усіх політичних сил, зокрема, і серед його однопартійців – соціал-демократів, але вони так і не змогли виключити його зі своїх лав.

Тривожний прецедент на кордоні

За останні дні Росія посилила газовий тиск – тепер буквально.

У вівторок “Газпром” без попередження збільшив тиск газу на магістральному газопроводі “Уренгой-Помари-Ужгород” на прикордонній ділянці з Україною.

Як повідомив Оператор ГТС України, диспетчери зафіксували “різкий ріст тиску” 25 липня.

“Зміна тиску відбулась без попередження з боку ПАТ “Газпром”, – йдеться у повідомленні ОГТСУ.

Там попередили “Газпром”, що “несвоєчасна подача інформації про переключення і зміну режимів може призвести до позаштатних ситуацій на магістральному газопроводі”, яким все ще постачається певна частка російського газу до Європи.

“Особливо небезпечним такий крок виглядає для Європи після того, як “Газпром” знову зменшив транзит через “Північний потік-1”, – заявив гендиректор ОГТСУ Сергій Макогон.

Там також нагадали, що у 2009 році за аналогічних обставин непогоджених дій між операторами відбулась аварія на газопроводі Туркменістану.

Вибух на туркменському газогоні у 2009 змінив багато планів енергетичних гравців у євразійському регіоні

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Вибух на туркменському газогоні у 2009 змінив багато планів енергетичних гравців у євразійському регіоні

Про цю “аварію” нагадує і Олена Павленко. Вона називає зміну тиску в магістральному газогоні одним з елементів стратегії шантажу.

Спочатку, нагадує вона, була вимога розрахунків в рублях. Тим, хто не погодився – Фінляндії, Болгарії, Польщі, а також окремим компаніям – відключили газ.

Потім почалися ремонти турбін, які врешті призвели до зменшення постачання.

“Тепер, я так розумію, розглядається сценарій, як зупинити транзит Україною – якусь таку підлість, щоб не було очевидно, що це навмисне”, – припускає експертка.

Суто технічно, каже Олена Павленко, те, що відбулося напередодні із українськими магістральними трубопроводами, “дуже нагадує те, як стався вибух у Туркменістані”, – там теж все починалося зі схожих перепадів тиску.

“Звичайно, росіяни у всьому звинуватили Туркменістан, а потім під цим приводом так і не відновили поставки”.

Тиск на Росію

Тим часом в Україні закликають застосовувати свої методи тиску на Росію.

“Газова війна Путіна проти Європи є прямим продовженням його війни проти України. Скрізь, де він може завдати шкоди, він це зробить. Він використає будь-яку залежність Європи від Росії, щоб зруйнувати нормальне життя кожної європейської родини. Єдиний спосіб – завдати удар у відповідь і позбутися будь-якої залежності”, – написав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у твіттері.

Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що останні новини про чергове скорочення російських поставок до Європи є свідченням того, що “це відверта газова війна, яку Росія веде проти об’єднаної Європи”.

Український президент також закликав “бити у відповідь”.

“Не думати, як повернути якусь турбіну, а посилювати санкції. Робити все, щоб обмежити російські доходи не тільки від газу й нафти, а й взагалі від будь-якого експорту, який іще залишається. І максимально розривати торговельні звʼязки з Росією, бо кожен такий звʼязок – це потенційний засіб тиску Росії”.

Якщо тиск на Росію не послабне, а посилиться, а ЄС вдасться зберегти єдність, ця зима буде останньою, коли Росія зможе використовувати газ для тиску на Європу, заявив міністр енергетики України Герман Галущенко, який зустрівся із своїми європейськими колегами у Брюсселі. Він вважає, що як і війну, яку Росія розв’язала в Україні, цю енергетичну війну також вдасться виграти завдяки солідарності.

ввс

і

натисни – підтримай