Олена Білозерська про контракт ЗСУ

Друзі-фронтовики, волонтери, всі причетні до фронту!
Хто що порадить?
Почастішали випадки, коли толковий молодий чоловік, розумний, непитущий, врівноважений, з неабиякими військовими знаннями і навичками, з бойовим досвідом, вирішує оформитись на контракт у ЗСУ.

Як ви, певно, знаєте, усі тямущі люди не йдуть служити “куди пошлють”, а придивляються собі нормальний підрозділ з нормальним командиром. Беруть звідти відношення (тобто письмову згоду взяти їх у цей підрозділ), після чого проходять усі необхідні формальності у військкоматі і мають бути зараховані саме в цей підрозділ.

Але, якщо людина мала перерву рік або більше в офіційній військовій службі або не служила в армії взагалі (цей пункт стосується передусім бійців добробатів – вони можуть мати бойовий досвід, не служивши в армії офіційно), людину в обов’язковому порядку направляють в “учебку”. Там людина навчається (хоча ті, хто мають бойовий досвід, цього об’єктивно не потребують), а під кінець навчання її може чекати неприємний сюрприз: лікарі знаходять щось “не те” зі здоров’ям і пропонують піти у звичайний лінейний підрозділ.

Вважаю, що це робиться навмисно, бо у цих підрозділах, на відміну від тих, що вважаються елітними, дуже сильний некомплект – не лише кількісний, а й якісний, і перед керівництвом “учебки” поставлене завдання загнати туди якомога більше людей.

Для бійця, поставленого в таку ситуацію, це те саме, як із лейб-гвардії перевестися у номерний полк в Мухоср*нську. Але відмовитись від служби на таких умовах боєць уже не може, бо підписав контракт.

Нещодавно описане сталося з моїм побратимом, якого я знаю вже більше трьох років, воювали разом. Він першокласний розвідник і снайпер. Вирішив піти до ЗСУ, бо його покликав туди командир, що користується його довірою. І я точно знаю, що жодних проблем зі здоров’ям він не мав і не має. Лікарі присікалися до абсолютної дрібниці, про яку цей хлопець за 25 років життя і 3 роки на фронті навіть не здогадувався.

Знаю, що його випадок не єдиний, і що скоро в такій ситуації опиняться ще декілька моїх побратимів.
Що робити? Якщо дехто вважає, що армія є армія і треба служити там, куди пошлють – не забувайте, що, по-перше, людина просилася не в тил, а на самий передок, по-друге, що на передовій у нас лише контрактники, тобто, добровольці, і на таких умовах нормальні люди, не п’яниці і не “заробітчани”, на контракт просто не йтимуть.
Прошу репосту.

UPD. Щойно дізналася: ще одного побратима відбракували, сказали йти в піхоту, через… родимку на шиї! Сказали, що її може натерти бронежилетом. (Можна подумати, піхотинці броників не носять)

Олена Білозерська